Як справи у наших «норвезьких» студентів? Як організовано навчальний процес?
- Liudmyla Havrilova
-
- Навчання під час карантину
- Вівторок, 31 березня 2020
- Subscribe via email
Доброго дня!
Я навчаюсь в Університеті Південно-Східної Норвегії в місті Драммен з серпня 2019 року (Права людини та мультикультуралізм).
Я не буду писати за всіх "норвезьких" студентів. Розкажу лише про себе.
Перше, на мою думку, карантин у Норвегії проходить спокійно. Звичайно, не працюють різні заклади (окрім МакДональдза, він один на плаву, але дотримується чітких гігієнічних правил), поїзда та автобуси напівпусті, в магазинах не можна приміряти одяг, люди намагаються тримати між собою дистанцію більше метра як в приміщеннях, так і на вулиці або взагалі не виходити із дому. Але не дивлячись на це, тут немає божевільної паніки, кожен спокійно займається своєю справою. Це моя суб'єктивна думка і бачення цієї ситуації, тому вона може відрізнятись від думки інших студентів.
Друге, мені дуже не вистачає навчання, безпосередньо, в університеті, бо це не тільки створювало "атмосферу" навчання, але і давало живе спілкування (особисто мені, воно подобається більше ніж онлайн) з одногрупниками та викладачами. Сюди можна додати сум за користуванням бібліотекою та їдальнею.
Тепер заняття проходять у Zoom (сервіс для проведення відеоконференцій). Такі онлайн-заняття за структурою мало чим відрізняються від "живих" (скажу по секрету, навіть є переваги. Можна займатись в піжамі. Це жарт). Також ми читаємо літературу курсу в Perusall (соціальний електронний читач), де маємо змогу написати свої питання, думки й коментарі до тексту, та обговорити це, не виходячи з електронного читача, з одногрупниками та викладачем.
Ще до карантину ми користувались і користуємось Canvas (програмний додаток для адміністрування навчальних курсів). Він працює за принципом електронного щоденника. Там можна подивитись розклад занять, ім'я та контакти викладачів та одногрупників, створити бесіду для роботи в групах, завантажити документ чи файл в Canvas, або зберегти собі на комп'ютер/телефон. Більшість своїх завдань, презентацій та есе ми завантажуємо через цей додаток.
Особисто мені здається, що через карантин навчальне навантаження сильно не змінилось. Для мене воно просто трохи збільшилось і на всі 100% стало "електронним".
Хочу додати, що університет завжди організовує різні заходи та ігри для спілкування студентів між собою: від кавування до занять йогою. Навіть зараз вони проводяться, але у режимі онлайн-конференцій. Інформацію про них студенти можуть знайти у групах (як загальній "норвезькій", так і в англомовній групі для студентів, що навчаються за програмою обміну) в соцмережах.
Звичайно, чудово, що не дивлячись на такі сумні події, навчання триває, але все-таки я сподіваюсь, що ми скоро повернемося до звичайного життя.
Бажаю всім залишатися здоровими та позитивними!
- Liudmyla Havrilova
- 3 років тому
- #1
- більше місяця тому
- Навчання під час карантину
- # 1
Ось скріншоти із Сanvas і Perusall, де ми зараз навчаємось, та декілька фото навчання до карантину.
- більше місяця тому
- Навчання під час карантину
- # 2
- більше місяця тому
- Навчання під час карантину
- # 3
Доброго дня!
Я навчаюсь у м. Хортен, cпеціальність "Outdoor Education and Experimental Learning".
До початку карантину в нас було насичене навчання! Ми ходили вздовж узбережжя моря, готували їжу на кострі, вивчали рослини та спів пташок, знайомились с природою Норвегії. Останньою була дводенна поїздка в гори, де ми вчилися кататись на лижах, будували снігові фігури. Все це було цікаво та насичено, адже програмою, за якою ми навчаємося, передбачено навчання на свіжому повітрі.
На превеликий жаль, зараз ми зустрічаємося через програму Zoom, де проходять наші лекції. Завдання відсилаємо чрез програму Canvas (дуже зручний додаток для навчання). Але викладачі знайшли вихід, ми можемо виходити на свіже повітря і працювати в групах, до 3-х чоловік, дотримуючись дистації в 1 м. Одним із таких завдань було зробити макет ігрового майданчика для дітей садочку чи початкової школи.
А коли темою наших занять була геологія, нам потрібно було знайти 3 види корінних порід (магматичні, осадові та метаморфічні) і зняти про них відео.
Одним з найцікавіших моментів є те, що одним із завдань було зробити екосистему. Тепер я слідкую й роблю записи щодо розвитку рослин.
Але все ж таки хочеться ходити на пари, сподіваюсь, зовсім скоро, все буде на своїх місцях!
Бажаю всім 36,6 та гарного настрою!
- Liudmyla Havrilova
- 3 років тому
- #2
- більше місяця тому
- Навчання під час карантину
- # 4
Так, всі з різних країн. Є представники Німеччини, Австрії, Італії, Австралії та Норвегії. Перші дні було важко розуміти один одного, у кожного свій акцент і це досить складно. З часом ми звикли. Бува таке, що потрібно описате предмет, чи ще щось аби співрозмовник зрозумів тебе. Зараз, мені здається, ми більш інтуїтивно розуміємо один одного, але спілкування виходить повноцінним. Це дуже цікаво, адже ти тренуєш свої вміння, більше сприймаєш інформацію на слух.
Сподіваюсь, що ми скоро знову будемо ходити до університету та спілкуватися з групою, бо зараз, на жаль, наше спілкування обмежене.
- більше місяця тому
- Навчання під час карантину
- # 5
Доброго дня!
Я навчаюсь в Університеті Південно-Східної Норвегії в місті Драммен з серпня 2019 року (Права людини та мультикультуралізм).
Я не буду писати за всіх "норвезьких" студентів. Розкажу лише про себе.
Перше, на мою думку, карантин у Норвегії проходить спокійно. Звичайно, не працюють різні заклади (окрім МакДональдза, він один на плаву, але дотримується чітких гігієнічних правил), поїзда та автобуси напівпусті, в магазинах не можна приміряти одяг, люди намагаються тримати між собою дистанцію більше метра як в приміщеннях, так і на вулиці або взагалі не виходити із дому. Але не дивлячись на це, тут немає божевільної паніки, кожен спокійно займається своєю справою. Це моя суб'єктивна думка і бачення цієї ситуації, тому вона може відрізнятись від думки інших студентів.
Друге, мені дуже не вистачає навчання, безпосередньо, в університеті, бо це не тільки створювало "атмосферу" навчання, але і давало живе спілкування (особисто мені, воно подобається більше ніж онлайн) з одногрупниками та викладачами. Сюди можна додати сум за користуванням бібліотекою та їдальнею.
Тепер заняття проходять у Zoom (сервіс для проведення відеоконференцій). Такі онлайн-заняття за структурою мало чим відрізняються від "живих" (скажу по секрету, навіть є переваги. Можна займатись в піжамі. Це жарт). Також ми читаємо літературу курсу в Perusall (соціальний електронний читач), де маємо змогу написати свої питання, думки й коментарі до тексту, та обговорити це, не виходячи з електронного читача, з одногрупниками та викладачем.
Ще до карантину ми користувались і користуємось Canvas (програмний додаток для адміністрування навчальних курсів). Він працює за принципом електронного щоденника. Там можна подивитись розклад занять, ім'я та контакти викладачів та одногрупників, створити бесіду для роботи в групах, завантажити документ чи файл в Canvas, або зберегти собі на комп'ютер/телефон. Більшість своїх завдань, презентацій та есе ми завантажуємо через цей додаток.
Особисто мені здається, що через карантин навчальне навантаження сильно не змінилось. Для мене воно просто трохи збільшилось і на всі 100% стало "електронним".
Хочу додати, що університет завжди організовує різні заходи та ігри для спілкування студентів між собою: від кавування до занять йогою. Навіть зараз вони проводяться, але у режимі онлайн-конференцій. Інформацію про них студенти можуть знайти у групах (як загальній "норвезькій", так і в англомовній групі для студентів, що навчаються за програмою обміну) в соцмережах.
Звичайно, чудово, що не дивлячись на такі сумні події, навчання триває, але все-таки я сподіваюсь, що ми скоро повернемося до звичайного життя.
Бажаю всім залишатися здоровими та позитивними!
Зараз я працюю над темою «Формування толерантного середовища в українській школі».
Я обрала цю тему, тому що вона стосується роботи в школі та, на мою думку, взагалі роботи в будь-якому навчальному закладі (особливо її «практичної» частини). Також хочу додати, що зараз розвиток технологій, мас-медіа та багато інших факторів так впливають на людей, що вони мають навчитись співіснувати з різними людьми без будь-якого виду дискримінації та стереотипів, що знищують людську гідність. Я думаю, що толерантність є одним із запорук щасливого і мирного життя.
Я маю досвід роботи в школі, тому чудово знаю як складно створити толерантне середовище в класі та в школі. Але не полишаю надії, що і діти, і вчителі й батьки дітей зможуть мирно співіснувати між собою. Я знаю, що це буде неможливо зробити все швидко й за одну спробу і моя робота не буде ні панацеєю, ні великим відкриттям у цьому питанні, але дорога виникає під кроками того, хто по ній йде. Для цього я хочу проаналізувати досвід роботи та наукові статті як українських, так й іноземних дослідників. Я планую провести своє власне онлайн-анкетування школярів, звернувшись за допомогою до своїх друзів-вчителів із різних шкіл Донецької області (поки що тільки однієї, бо я вважаю, що для «молодого дослідника» буде важко охопити всю країну або декілька областей). За допомогою опитування я хочу дізнатись що діти знають про толерантність, знущання, з якими видами знущань зустрічались у власному житті, яким вони бачать толерантне середовище власної школи та інше.
Я хочу застосувати на практиці знання які я отримала в рідному університеті та в університеті Норвегії за цією програмою обміну, щоб моя робота стала не просто «криком у порожнечу» з цитатами та ідеями, які неможливо реалізувати, а показала (наскільки це можливо) нові перспективи та шляхи розв'язання проблеми формування толерантного середовища.
Це мій приблизний план дій. Я точно знаю та готова до того, що він буде змінюватись і вдосконалюватись.
- більше місяця тому
- Навчання під час карантину
- # 6
- більше місяця тому
- Навчання під час карантину
- # 7
Доброго дня!
Я навчаюсь в Університеті Південно-Східної Норвегії в місті Драммен з серпня 2019 року (Права людини та мультикультуралізм).
Я не буду писати за всіх "норвезьких" студентів. Розкажу лише про себе.
Перше, на мою думку, карантин у Норвегії проходить спокійно. Звичайно, не працюють різні заклади (окрім МакДональдза, він один на плаву, але дотримується чітких гігієнічних правил), поїзда та автобуси напівпусті, в магазинах не можна приміряти одяг, люди намагаються тримати між собою дистанцію більше метра як в приміщеннях, так і на вулиці або взагалі не виходити із дому. Але не дивлячись на це, тут немає божевільної паніки, кожен спокійно займається своєю справою. Це моя суб'єктивна думка і бачення цієї ситуації, тому вона може відрізнятись від думки інших студентів.
Друге, мені дуже не вистачає навчання, безпосередньо, в університеті, бо це не тільки створювало "атмосферу" навчання, але і давало живе спілкування (особисто мені, воно подобається більше ніж онлайн) з одногрупниками та викладачами. Сюди можна додати сум за користуванням бібліотекою та їдальнею.
Тепер заняття проходять у Zoom (сервіс для проведення відеоконференцій). Такі онлайн-заняття за структурою мало чим відрізняються від "живих" (скажу по секрету, навіть є переваги. Можна займатись в піжамі. Це жарт). Також ми читаємо літературу курсу в Perusall (соціальний електронний читач), де маємо змогу написати свої питання, думки й коментарі до тексту, та обговорити це, не виходячи з електронного читача, з одногрупниками та викладачем.
Ще до карантину ми користувались і користуємось Canvas (програмний додаток для адміністрування навчальних курсів). Він працює за принципом електронного щоденника. Там можна подивитись розклад занять, ім'я та контакти викладачів та одногрупників, створити бесіду для роботи в групах, завантажити документ чи файл в Canvas, або зберегти собі на комп'ютер/телефон. Більшість своїх завдань, презентацій та есе ми завантажуємо через цей додаток.
Особисто мені здається, що через карантин навчальне навантаження сильно не змінилось. Для мене воно просто трохи збільшилось і на всі 100% стало "електронним".
Хочу додати, що університет завжди організовує різні заходи та ігри для спілкування студентів між собою: від кавування до занять йогою. Навіть зараз вони проводяться, але у режимі онлайн-конференцій. Інформацію про них студенти можуть знайти у групах (як загальній "норвезькій", так і в англомовній групі для студентів, що навчаються за програмою обміну) в соцмережах.
Звичайно, чудово, що не дивлячись на такі сумні події, навчання триває, але все-таки я сподіваюсь, що ми скоро повернемося до звичайного життя.
Бажаю всім залишатися здоровими та позитивними!Зараз я працюю над темою «Формування толерантного середовища в українській школі».
Я обрала цю тему, тому що вона стосується роботи в школі та, на мою думку, взагалі роботи в будь-якому навчальному закладі (особливо її «практичної» частини). Також хочу додати, що зараз розвиток технологій, мас-медіа та багато інших факторів так впливають на людей, що вони мають навчитись співіснувати з різними людьми без будь-якого виду дискримінації та стереотипів, що знищують людську гідність. Я думаю, що толерантність є одним із запорук щасливого і мирного життя.
Я маю досвід роботи в школі, тому чудово знаю як складно створити толерантне середовище в класі та в школі. Але не полишаю надії, що і діти, і вчителі й батьки дітей зможуть мирно співіснувати між собою. Я знаю, що це буде неможливо зробити все швидко й за одну спробу і моя робота не буде ні панацеєю, ні великим відкриттям у цьому питанні, але дорога виникає під кроками того, хто по ній йде. Для цього я хочу проаналізувати досвід роботи та наукові статті як українських, так й іноземних дослідників. Я планую провести своє власне онлайн-анкетування школярів, звернувшись за допомогою до своїх друзів-вчителів із різних шкіл Донецької області (поки що тільки однієї, бо я вважаю, що для «молодого дослідника» буде важко охопити всю країну або декілька областей). За допомогою опитування я хочу дізнатись що діти знають про толерантність, знущання, з якими видами знущань зустрічались у власному житті, яким вони бачать толерантне середовище власної школи та інше.
Я хочу застосувати на практиці знання які я отримала в рідному університеті та в університеті Норвегії за цією програмою обміну, щоб моя робота стала не просто «криком у порожнечу» з цитатами та ідеями, які неможливо реалізувати, а показала (наскільки це можливо) нові перспективи та шляхи розв'язання проблеми формування толерантного середовища.
Це мій приблизний план дій. Я точно знаю та готова до того, що він буде змінюватись і вдосконалюватись.
Вітаю, Катерино, дійсно, тема, яку ви обрали для наукової роботи, є актуальною та болючою для сучасного суспільства. Я б хотіла порадити вам включити до онлайн анкети не лише питання про те, які знущання відчувають на собі учні, а й про те, наскільки вони є готовими толерантно і з повагою ставитися до інших людей, їхніх інтересів, звичок, вірувань. Толерантність - це не завжди про знущання та насильство, толерантність - це й про здатність чути і поважати інших, не зважаючи на їхню інакшість.
Бажаю успіхів та пишаюся, що у нашому вищі є такі небайдужі до глобальних проблем людства студенти!
- більше місяця тому
- Навчання під час карантину
- # 8
Доброго ранку, я навчаюся у Південно-Східній частині Норвегії, USN, Vestfold, Horten.
Начання тут дуже подобається,оскільки у нас outdoor education in primary school,то наше навчання зовсім відрізняється від тих занять,до яких ми звикли. Ми постійно знаходимися на природі,постійна практика. Це дуже подобаеється, адже ми отримуємо теорію й одразу реалізовуємо ці знання на практиці, це набагато краще запам'ятовується. Ми постійно подорожуємо,відвідуємо нові місця та міста у Норвегії на наших лекціях, але не просто так, а обов'язково з практичним завданням.
Я вважаю,що експериментальне навчання, відображає та об'єднує всі методи, які прописані у педагогіці.
У нашій навчальній программі також використовується сайт Canvas,де ми модемо бачити наш розклад, завдання, необхідну літературу і т.д.
Стосовно каратнину у Норвегії: ми маємо онлайн лекції та завдання, карантин не дуже жорсткий, тож ми можемо виходити на вулицю, гуляти, виконувати завдання на природі, тому що більшість завданнь, пов'язанна саме з виконнями їх на природі чи створенням відео про свое " nature place".
Я вважаю, це дуже необхідний досвід для меня, навчання саме тут, тому що ці знання, що я отримаю, в подальшому , обов'язково використовуватиму не тільки під час роботи у школі, а окрім роботи.
- Liudmyla Havrilova
- 3 років тому
- #3
- більше місяця тому
- Навчання під час карантину
- # 9
- Сторінка :
- 1
Be one of the first to reply to this post!